Перейти до основного вмісту



Рано чи пізно, ми всі будемо порохом,
про якого будуть, лиш кам'яні хрести нагадувати.
Протягом життя ми шпортаємось об чиїсь пороки, 
йдемо на парохії, вислуховуємо довгі проповіді.
А потім коли вкриємось темним мороком,
і нас відспіває дяк, пом'януть стаканом з горілкою.
Ми всі розбіжимось своїми дорогами,
чорт би побрав, такими ж грішними.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Скільки живеш, стільки і крокуєш до духовних висот. Шлях, якого потребує твій дух, це вічне змагання, де виживає найсильніша сторона. Мускули ростуть тоді коли їх вправляєш: постом, молитвою, милостинею чи гульвісним не розсудливим життям. Бо ми завжди у русі, як білка в колесі, крутимо і крутимось, до тієї пори, доки є чим…
Хай він мене цілує цілунками уст своїх, бо любов твоя понад вино солодша (Пісня Пісень 1,2). Хочу адресувати цей лист дівчатам, які шукають любов. А саме, із власного досвіду можу сказати, що доводиться часто спілкуватись із молодими представницями, які не розуміють свого жіночого глибинного покликання, яке закладене нам природою. А в прямому сенсі «гоняться» за чоловіками, десь забуваючи про те, що «утворив Господь Бог жінку і привів її до чоловіка» (Бут. 2, 22). Не знаю наскільки мені вдасться розкрити цю тему, але чую перед собою обов’язок звернутись до всіх юних і прекрасних, моїх ровесниць із самими найщирішими побажаннями. Насправді, не потрібно далеко ходити, щоб зрозуміти себе, свою жіночу природу. Доволі досить спостерігати за фізичними і психічними процесами та прислухатись до себе. Яскравим прикладом є будова і функціонування жіночих статевих органів. Яйцеклітина, що дозріває рухається по фаллопієвій трубі по дорозі до матки, де вже саме сперматозоїди, що пот
А з часом, ми усі приходимо до істини. І як не на диво, кожен відкриває її по своєму. Бувають такі, що в зовсім зрілому віці торкаються її, і це  нормально. Але є ще такі собі диваки, бо в ранній стадії свого розвитку знаходять, радше докопуються до неї. І ось так маючи істину перед самим носом, ти задумуєшся: для чого вона мені?". А й правда, для чого, щось знати правдиве, адже світ, точніше його "володарі", давно розвісили свої пріоритети, і ми як стадо овець йдемо, в нікуди... P.S: Це все не триватиме довго, бо нічого немає вічного, рано чи пізно вичерпаються усі запаси людства: Гроші!