Хай він мене цілує цілунками уст своїх, бо любов твоя понад вино солодша

(Пісня Пісень 1,2).

Хочу адресувати цей лист дівчатам, які шукають любов. А саме, із власного досвіду можу сказати, що доводиться часто спілкуватись із молодими представницями, які не розуміють свого жіночого глибинного покликання, яке закладене нам природою. А в прямому сенсі «гоняться» за чоловіками, десь забуваючи про те, що «утворив Господь Бог жінку і привів її до чоловіка» (Бут. 2, 22). Не знаю наскільки мені вдасться розкрити цю тему, але чую перед собою обов’язок звернутись до всіх юних і прекрасних, моїх ровесниць із самими найщирішими побажаннями.

Насправді, не потрібно далеко ходити, щоб зрозуміти себе, свою жіночу природу. Доволі досить спостерігати за фізичними і психічними процесами та прислухатись до себе. Яскравим прикладом є будова і функціонування жіночих статевих органів. Яйцеклітина, що дозріває рухається по фаллопієвій трубі по дорозі до матки, де вже саме сперматозоїди, що потрапляють у маткові труби починають свій шлях у пошуках яйцеклітини. Що на фізіологічному рівні, показує, що самою природою властиво жінці чекати, коли настане відповідний момент. Також, пригадуються мені американські мелодрами, а саме образ батька, що веде доньку до вівтаря і передає її чоловікові, чи відношення семітських народів до супроводу жінки. Як на мене, це показує, що жінка завжди залишається під крилом батька, брата і тощо, вона не може лишати дім і йти у пошуки, бо саме Бог приводить її до свого милого.

Іншим моментом є відкритись на любов. Адже, кожна дівчина має стати тією посудиною з якої виливатиметься любов, а одвічним джерелом, що наповнятиме її є Господь. І коли ми, як пахуче кадило наповнимо любов’ю «храм Духа Святого», тоді відчуємо поклик серця до любові. А далі Вона нас самих поведе і відкриється, цим же і покаже хто Вона є. Бо читаємо у Першому посланні до Коринтян 13, 4-8а:

Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає!

Саме така любов, навчає жертовності, відданості, а через першу і народжує жінка нове життя. Жіноче лоно є місцем для життя і саме через нього втілився Христос. Тому, пам’ятай про дівочу гідність, яка була піднята в очах Господніх.

Як на мене, для початку, слід очистити своє серце бо читаємо, що блаженні чисті серцем, адже вони побачать Бога (пор. Мат. 5:8). Не тільки очистити, але всеціло його підтримувати у стосунку з Богом, регулярно перебувати в благодаті. Шукати миру і  гармонії, впорядкувати свої думки та помисли. І пам’ятати, що ти безцінна в очах Господніх, ти «що, наче рання зоря, сходить, гарна, мов місяць, ясна, мов сонце, страшна, мов військові загони з прапорцями?» (Пісня Пісень 6, 10).

І на завершення, хочу процитувати Олександра Пушкіна: «я помню чудное мгновенье, передо мной явилась ты, как мимолётное виденье, как гений чистой красоты». Саме цими словами підкреслюється геній чистої краси – духовної та фізичної, що є закладений у кожній з нас. Який з’являється у очах чоловіка і залишає назавжди приємні спогади та поривання. 

P.S: Потрібно умиротворити своє серце, знайти гармонію у своєму єстві і пам’ятай «Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам» (Мт. 7,7).