Я чомусь більше переконуюсь, що холод огортає за лічені дні чим раз більше і більше людей. Він вештається порожніми квартирами, вулицями, серцями. І до оніміння проникає у наше єство, де після своєї нестерпної присутності залишає тільки біль. Біль, через брак тепла. Як було б мені дано бути свічкою, то я б отак горіла -горіла, капав би віск,а я б горіла, до того часу поки б не зігріла усіх, кожного. Адже, як мені хочеться нести тепло. Хм, але для цього потрібно хоча б самій зігрітись.