Різдвяний ранок - це найпрекрасніше, що є у
Новому Році. Коли ти сонний ледве теплий біжиш до столу, щоб сьорбнути холодної
куті. Підсмажити мамині вареники з капустою і картоплею, і доїсти оселедця в
цибулі. Це той ранок, якого чекають всі, з року в рік, незалежно від віку, адже
тільки тіло старіє, а дух вічно молодий.
Чесно кажучи Різдвяні свята не оминають ні однієї людської душі, вони зігрівають найзакам"яніліші серця. Вогник різдвяної свічки палає всередині і виблискує назовні, в очах - це дуже добре видно.
Пригадую, як колись ще зовсім маленькою саджав тато мене у санки і віз до дідусів і бабусь, щоб заколядувати. Так змалку і привчили, що я тепер ставши набагато старшою, іду до них і колядую.
Ідучи колядувати вдягаюсь потепліше, зв"язаний мамою шарф, як раз у пригоді, хоч і кусається, шерстить по шиї, за те тепло. Вийдеш на вулицю і бачиш, як різними веселковими барвами виблискують гірлянди обкручені у вікна, у вічно-зелені соснові Господні вироби. Звичайно, адже Різдво крокує до кожного. Бо Бог створив всіх нас без сумніву рівними, а це вже ми поділили себе на класи розмежувались, як тільки з могли.
Стоїш посеред вулиці у снізі поколіна, милуєшся красою, яка оточує тебе. І стільки думок у твоїй голові крутиться, що на правду можна запутатись і в впасти прямісінько в сніг. Мороз щипає у рум’яні щічки, легкий вітер роздуває сніжинки по всьому кругленькому личку. А небо таке молочне і карамельне.
Чесно кажучи Різдвяні свята не оминають ні однієї людської душі, вони зігрівають найзакам"яніліші серця. Вогник різдвяної свічки палає всередині і виблискує назовні, в очах - це дуже добре видно.
Пригадую, як колись ще зовсім маленькою саджав тато мене у санки і віз до дідусів і бабусь, щоб заколядувати. Так змалку і привчили, що я тепер ставши набагато старшою, іду до них і колядую.
Ідучи колядувати вдягаюсь потепліше, зв"язаний мамою шарф, як раз у пригоді, хоч і кусається, шерстить по шиї, за те тепло. Вийдеш на вулицю і бачиш, як різними веселковими барвами виблискують гірлянди обкручені у вікна, у вічно-зелені соснові Господні вироби. Звичайно, адже Різдво крокує до кожного. Бо Бог створив всіх нас без сумніву рівними, а це вже ми поділили себе на класи розмежувались, як тільки з могли.
Стоїш посеред вулиці у снізі поколіна, милуєшся красою, яка оточує тебе. І стільки думок у твоїй голові крутиться, що на правду можна запутатись і в впасти прямісінько в сніг. Мороз щипає у рум’яні щічки, легкий вітер роздуває сніжинки по всьому кругленькому личку. А небо таке молочне і карамельне.
Я
дуже хочу, щоб Різдво тривало вічно, бо якось лише у цю пору, люди стають добрішими і привітними. А так?
Черстві, як засохлий хлібчик, ніхто і не подумає допомогти. Мені інколи
здається, що більша половина населення людства думає жити пізніше у
майбутньому. Але ж ми перебуваєм зараз у цій секунді часу,
тому повинні не вагатись, а спасати свою душу. Бог
завжди з нами, Він не є минулим чи майбутнім. Він той, що є з нами вцю
хвилину. Сильно хочеться, щоб щастя
було з нами постійно, щоб любов огортала кожного і мир перебував в душі, в очах
було життя, а заспинною крила. Я хочу, щоб ці Різдвяні свята принесли вам ці
ласки. Бо коли Бог з нами, то яка різниця хто проти нас.
Коментарі
Дописати коментар