Перейти до основного вмісту
«А знаєте, я таки наважилась відпустити» - промовила Дарина, і вибігши в слід за Олексієм крикнула: «Нехай тобі щастить з нею, щастя вам обом!»

Це було останнє її побажання, бо через годину вона лежала у лікарні у білій палаті мертвою, лікарі говорили, що серце не витримало сильного емоційного збудження, хоча всі знали, воно не змогло жити без другої своєї половинки, адже яке життя без неповного серцевого м'яза, тим більше імплантат, так швидко не всуниш туди, тай Дарусиний організм не змирився б, не пристосувався б до, якогось чужорідного предмету у її, ще зовсім юному  їстві. Адже, змиритись із тим, що інша дівчина буде йому жінкою, матір'ю дано не всім. 

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Скільки живеш, стільки і крокуєш до духовних висот. Шлях, якого потребує твій дух, це вічне змагання, де виживає найсильніша сторона. Мускули ростуть тоді коли їх вправляєш: постом, молитвою, милостинею чи гульвісним не розсудливим життям. Бо ми завжди у русі, як білка в колесі, крутимо і крутимось, до тієї пори, доки є чим…
Дописати коментар
Докладніше
Хай він мене цілує цілунками уст своїх, бо любов твоя понад вино солодша (Пісня Пісень 1,2). Хочу адресувати цей лист дівчатам, які шукають любов. А саме, із власного досвіду можу сказати, що доводиться часто спілкуватись із молодими представницями, які не розуміють свого жіночого глибинного покликання, яке закладене нам природою. А в прямому сенсі «гоняться» за чоловіками, десь забуваючи про те, що «утворив Господь Бог жінку і привів її до чоловіка» (Бут. 2, 22). Не знаю наскільки мені вдасться розкрити цю тему, але чую перед собою обов’язок звернутись до всіх юних і прекрасних, моїх ровесниць із самими найщирішими побажаннями. Насправді, не потрібно далеко ходити, щоб зрозуміти себе, свою жіночу природу. Доволі досить спостерігати за фізичними і психічними процесами та прислухатись до себе. Яскравим прикладом є будова і функціонування жіночих статевих органів. Яйцеклітина, що дозріває рухається по фаллопієвій трубі по дорозі до матки, де вже саме сперматозоїди, що пот
Дописати коментар
Докладніше
А з часом, ми усі приходимо до істини. І як не на диво, кожен відкриває її по своєму. Бувають такі, що в зовсім зрілому віці торкаються її, і це  нормально. Але є ще такі собі диваки, бо в ранній стадії свого розвитку знаходять, радше докопуються до неї. І ось так маючи істину перед самим носом, ти задумуєшся: для чого вона мені?". А й правда, для чого, щось знати правдиве, адже світ, точніше його "володарі", давно розвісили свої пріоритети, і ми як стадо овець йдемо, в нікуди... P.S: Це все не триватиме довго, бо нічого немає вічного, рано чи пізно вичерпаються усі запаси людства: Гроші!
Дописати коментар
Докладніше