змивали краплі туш з очей
Стікали фарби з рук холодних
від недоторканих плечей.
А дощ ішов, без жалю лив
мочив водою стопи голі
Залило небо світ пустий
і не видати ні одного кроку.
Змахнули крилами пташки
піднялись вгору щоб зігрітись
А я стою на мокрій цій землі
і хочу також з ними полетіти.
Візьміть мене з собою до небес
бо хочу світ очима обійняти
Завмер би, погляд від краси
і я б навіки вічні вмерла.
Птахи, чомусь не чули голос мій
можливо їм не дано чути
Людинку, що стояла не землі
волала і благала зрозуміти.
Коментарі
Дописати коментар