Благодаріння

Рано чи пізно, ми всі будемо порохом, про якого будуть, лиш кам'яні хрести нагадувати. Протягом життя ми шпортаємось об чиїсь пороки,  йдемо на парохії, вислуховуємо довгі проповіді. А потім коли вкриємось темним мороком, і нас відспіває дяк, пом'януть стаканом з горілкою. Ми всі розбіжимось своїми дорогами, чорт би побрав, такими ж грішними.

Хай він мене цілує цілунками уст своїх, бо любов твоя понад вино солодша (Пісня Пісень 1,2). Хочу адресувати цей лист дівчатам, які шукають любов. А саме, із власного досвіду можу сказати, що доводиться часто спілкуватись із молодими представницями, які не розуміють свого жіночого глибинного покликання, яке закладене нам природою. А в прямому сенсі «гоняться» за чоловіками, десь забуваючи про те, що «утворив Господь Бог жінку і привів її до чоловіка» (Бут. 2, 22). Не знаю наскільки мені вдасться розкрити цю тему, але чую перед собою обов’язок звернутись до всіх юних і прекрасних, моїх ровесниць із самими найщирішими побажаннями. Насправді, не потрібно далеко ходити, щоб зрозуміти себе, свою жіночу природу. Доволі досить спостерігати за фізичними і психічними процесами та прислухатись до себе. Яскравим прикладом є будова і функціонування жіночих статевих органів. Яйцеклітина, що дозріває рухається по фаллопієвій трубі по дорозі до матки, де вже саме сперматозоїди, що пот

Відгук на книгу Сергія Аверінцева і Марка Івана Рупніка «Адам та його ребро» Напевно, важко не зауважити, яким багажем думок наповнена ця здавалося б невелика, за обсягом книга. Саме постійні звернення до відомих філософів, богословів, письменників викликають у мене довіру і подив, бо тим же дають можливість побачити не тільки думку самих авторів( С. Авіренцева і М. І. Рупніка), а синтез думок інших. Таке забарвлення, як на мене відкриває цю книгу для широкого загалу, а не лише для студентів богословських студій.  Хочу звернути увагу на погляди авторів, які я чула вперше і на ті, що вкотре знайшли у мені відлуння. Не можу, не розпочати із цитати протестантського теолога Дітріха Бонгеффера, якого цитує Сергій Аверінцев: «найбільш бездоганний спосіб пережити досвід Трансцендентного – це прийняти я іншого». Задуматись, адже саме ця влучна думка відкриває, розуміння Бога , себе та ближнього . А саме від себе та сприйняття ближнього простягається дорога до Бога . Бо як коментує

 Як будувати Рідну Хату або трохи політики від митрополита Шептицького Половина ХХ століття стала трагічною сторінкою в історії України, бо виступила своєрідним випробуванням для українського народу, щодо боротьби за свою самостійність. Протягом століття бачимо, що кривавий расизм Гітлера та Сталінський тоталітарний режим, приводять нас до висновку, що єдиною альтернативою для українців є незалежна держава. Саме таку державу, завжди бажав бачити митрополит Шептицький. Тому і навчав свою паству, як бути вдома господарем, та як збудувати міцний фундамент для Рідної Хати . Але, ніяк не бути народові без мудрого упорядника, який би вправно наводив порядок у господі. Та окрім того, любив свій народ та був наділений чеснотами, про які ще давньогрецький філософ Аристотель навчав у своїх працях, зокрема у «Політиці». В одній із притч Христос говорить, що « добрий пастир життя своє за овець покладе»(див. Йо 10,11), для митрополита Андрея Шептицького політичний лідер був уособ

На тому світі, де ангели співають "Алилую", знайшов ти спокій. В блаженні ті уста, що вміли так розрадити, блаженні ті очі, які освітлювали пітьму наших сердець, блаженне твоє серце, яке не повторно любило, блаженні твої руки, що піднімали втомлених. P.S: завше ми з тобою, і ти знами,  в блаженстві перебуваємо дні (Св. Антонію Падевський).

Скільки живеш, стільки і крокуєш до духовних висот. Шлях, якого потребує твій дух, це вічне змагання, де виживає найсильніша сторона. Мускули ростуть тоді коли їх вправляєш: постом, молитвою, милостинею чи гульвісним не розсудливим життям. Бо ми завжди у русі, як білка в колесі, крутимо і крутимось, до тієї пори, доки є чим…